Как я купил кодеин и стал вампиром и сьел крысу
Эй, братаны! Хотите послушать историю, которая оторвёт вашу голову и отправит в мир наркотических галлюцинаций? Держитесь крепче, потому что я собираюсь рассказать вам о том, как я стал вампиром, съел крысу и всё это благодаря кодеину. Да, да, я знаю, это звучит сумасшедше, как поехавший хипповый сон, но это правда.
Вся история началась с моей обычной закладки. Мне нужно было найти что-то новенькое, чтобы ставиться, и я услышал про кодеин. Никогда раньше не пробовал, но слухи говорили, что это настоящая халя для душнилы, как я. В тот день я потратил все свои хала и отправился на поиски.
После пары приходов, я наконец-то нашел продавца, который предлагал кодеин. Он был типичным коксом, с длинными волосами и красивой татуировкой на шее. Он выглядел, как настоящий хипстер-наркоман, и я знал, что я попал по адресу.
Договорившись о цене, я получил свою порцию кодеина. Я не знал, что ожидать, но мне было всё равно. Я был готов к тому, чтобы расслабиться и уйти в мир грёз.
Я сделал себе инъекцию и вскоре почувствовал, как проклятый наркотик начал действовать. Мои глаза стали красными, а я чувствовал себя сильным и бессмертным, словно настоящий вампир. Кодеин проник в мои вены, превращая меня в существо ночи.
Я решил прогуляться по темным улочкам города, чувствуя в себе усиленную силу и жажду жизни. Вдали я увидел тень, и мои вампирские инстинкты взяли верх. Я подошел ближе и увидел, что это была крыса.
Моя инъекция кодеина изменила меня. Став вампиром, я почувствовал, что мне нужно искупать свою жажду крови. Я схватил крысу и съел её, словно это был обычный обед.
Некоторое время спустя я проснулся на холодном асфальте, мои губы были покрыты кровью, а руки покрыты шерстью крысы. Я осознал, что это был всего лишь жуткий кошмар и отбросил свои вампирские фантазии. Они превращают людей в монстров, губят жизни и разрушают семьи. Я больше никогда не ставлюсь и не принимаю ничего подобного. Лучше проводите время с друзьями и расслабляйтесь без всяких вредных веществ.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
